Перейти до вмісту
Легкоатлети СК “Прометей” Володимир Шинкаревський (переможець першості країни серед юніорів із семиборства і чемпінату СРСР з десятиборства), Євген Семикозов, Володимир Маєвський. 1970-і роки. Верхнє фото з архіву В.Тонконога.
![](https://fotik.top/wp-content/uploads/2021/01/Lebed-Valeriy-2014.jpg)
На стадіоні “Перемога” 20 травня 2014 року змагалися спортсмени з легкоатлетичного чотириборства (біг 60 метрів, 500 метрів – дівчата, 800 метрів – юнаки, а також стрибки в довжину і метання тенісного м’ячика). Бронзовим призером обласних змагань став Валерій Лебідь. На фото головний спеціаліст міського управління освіти Віра Фіалко вручає спортсмену грамоту.
![](https://fotik.top/wp-content/uploads/2021/01/Komanda-metkoledzhu-pislya-probigu-ploshha-Dzerzhinskogo-k-t-Mir-2014.jpg)
Команда студентів металургійного коледжу після легкоатлетичного пробігу площа Дзержинського (нині Петра Калнишевського) – кінотеатр “Мир” на лівобережжі, присвяченого дню визволення міста від фвшистських окупантів. 23.10.2014.
![](https://fotik.top/wp-content/uploads/2021/01/Oleksandr-Geletiy-21.11.2020.jpg)
21 листопада 2020 року п`ятий INTERPIPE DNIPRO HALF MARATHON Ліги українських мейджорів у зв’язку з пандемією проходив в онлайн форматі. Вже в третє в цьому році Олександр Гелетій пробіг дистанцію в 21 км.
![](https://fotik.top/wp-content/uploads/2021/01/Lyudmila-Homenko-vpershe-probigla-50-km.-2019.jpg)
У Києві на Трухановому острові 1 липня 2019 року відбувся міжнародний ультрармарафон Garmin. Кам’янчанка Людмила Хоменко вперше подолала 50-кілометрову дистанцію. “На старті особливо не переживала, тому що навіть не уявляла що буде, – розповідає Людмила. – Після фінішу підійшла до столика з їжею і водою. Дівчина, яка роздає воду, поцікавилася про моє самопочуття, здогадавшись, що перший раз біжу 50 км. Запитала скільки вже марафонів (42 км) я бігала. Я їй кажу: жодного. Вона здивовано: а по 30 км. Я їй: ні разу. Більше 25 км в житті не бігала. За висловом її обличчя я зрозуміла, що зробила дуже нелогічний для неї, та й напевно для багатьох, вчинок. Але я вважаю це своїм досягненням, яким дуже пишаюся. Перші 25 км пролетіли легко і в кайф, а далі почалося … На двадцять сьомому перейшла на крок. І якийсь час так долала: то крок, то біг. Після 30 км почало нудити, дуже сильний дискомфорт в животі не давав прискоритися. Це все від мого не серйозного підходу до харчування перед забігом. Більше не зупинялася. Ледве рухалася, але весь час рухалася. Це все тягнулося десь до 40-го кілометра. Зі мною йшли і підбадьорювали моя група підтримки: Владик і Артур Кутаров. Спасибі вам величезне, сама я б напевно зійшла з дистанції. Останні 10 км мій син Владик побіг зі мною, не дивлячись на те що не відновив травмоване коліно. Звичайно ж після такої підтримки було соромно не дійти до кінця … І я дійшла … за 6 годин 41 хвилину”.
Текст Віктора КУЛЕНКА.
Вам також може сподобатись