Спорт

СПОРТ ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА-КАМ`ЯНСЬКОГО В ФОТОГРАФІЯХ. № 1176

 

Майбутньому чемпіону Дніпропетровщини з плавання вільним стилем на дистанціях 400 і 1500 метрів, учаснику чемпіонатів СРСР Ігорю Кравченко три роки. Верхнє фото.

Суддівська бригада чемпіоната міста з плавання за роботою. Зліва направо Людмила Литвиненко, Яна Сергієнко, Тетяна Сікорська, Галина Вишницька. 25.05.2010.

 

З 27 по 30 березня 2013 року Комітет з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України в басейні “МіКомп” проводились фінальні змагання ХІ літньої Універсіади країни з плавання. У змаганнях взяли участь збірні команди студентів АР Крим, 17 областей і міста Києва, в кількості 263 спортсменів і 44 тренерів. На фото кубки, якими нагороджували призерів.

 

25 жовтня 2014 року на міському пляжі (в районі стадіону “Буревісник”) стартував заплив через Дніпро під назвою “Форсування Дніпра 1943-2014 роки”. Найдивовижніше було те, що гостями з інших міст виявилися не м’язисті хлопці років так 25-30, а звичайнісінькі люди віком дідусів і бабусь. Дистанцію в 2 кілометри у воді температурою 8 градусів Цельсія (коли на вулиці було мінус п’ять, а швидкість вітру 3,6 м/с) подолали четверо сміливців, одним з яких був Ігор Кравченко (на фото в плавках).

 

 

Любомир Лемешко народився в Полтаві. Там же в ДЮСШ № 3 у тренера Зої Володимирівни Мороз в дев’ятирічному віці почав свою спортивну кар’єру. У 14 років протягом півроку виконав розряди КМС і МС. Брав участь в чемпіонатах Європи, різних міжнародних змаганнях. З юнаком працювала Заслужений тренер України Ірина Львівна Астапова. в 2015 році на зборах, які проходили в басейні “МіКомп”, Любомир познайомився з тренером Дмитром Олександровичем Краєвським, який побачив в хлопця дуже перспективного плавця і запропонував йому співпрацю. Дома було прийнято рішення про його переїзд в Дніпродзержинськ. І саме в нашому місті 23-річний Любомир Лемешко отримав пропуск на Олімпійські ігри у Ріо-де-Жанейро. На фото Л.Лемешко з тренером Д.Краєвським на Олімпіаді. 03.08.2016.

Текст Віктора КУЛЕНКА.