КРАЄЗНАВЦЯМ РОЗПОВІЛИ ПРО ПАРТІЙНІ “ЧИСТКИ” НА ДНІПРОВСЬКОМУ МЕТАЛУРГІЙНОМУ ЗАВОДІ

 

 

Засідання краєзнавчого товариства “Кам’янське-Дніпродзержинськ” відбулося 14 серпня 2014 року у бібліотеці ім. Т.Шевченка. Присутнім, письменник та краєзнавець Олександр Слоневський представив один із розділів своєї майбутньої книги про партійне очищення лав працівників Дніпровського металургійного заводу у 1934 році.

“Книга це не моя ініціатива, – розповідає О.Слоневський. – Мені запропонував взяти участь співавтором, дніпропетровський дослідник періоду сталінських репресій Рем Костянтинович Терещенко, який працює від фонду “Реабілітовані історією”. Дуже цікаво працювати над відтворенням історії репресій на Дніпровському металургійному заводі. Думаю, що в кінці цього року або на початку наступного, світ побачить нове видання, назви якому ми ще не придумали.

О.Слоневський представив у вигляді доповіді один із розділів майбутньої книги, що стосується чистки в лавах партії більшовиків на заводі у 1934 році.

“Під час роботи у мене з’явилася ідея, кожен розділ починати з епіграфа, цитат, – пояснює Слоневський. – Цитати я беру з книг “Великому Сталіну”, видання 1949 року та “Творчість народів СРСР”, 1937 року випуску. Главі, присвяченій партійній чистці на ДГЗ я обрав таку ось цитату класика української радянської літератури, поета Павла Тичини:
“Всіх панів до ’дної ями,
Буржуїв за буржуями
Будемо, битимемо!
Будемо, битимемо!”.

Масові очищення партії здійснювалися ВКП(б) у 1921-1936 роках спеціальними комісіями. Репресії проти комуністів були зумовлені боротьбою Сталіна зі своїми уявними та реальними опонентами у середині партії. Ідея чисток подавалася партійним мас як частина Ленінського плану партійного будівництва. Вірним продовжувачем якого став великий Сталін. “Партія є добровільний союз, який неминуче розпався б спочатку ідейно, а потім і матеріально, якби він не очищав себе від членів, які проповідують антипартійні погляди”. Цю цитату взято з роботи Леніна “Партійна організація та партійна література”. Цей постулат мав викликати у рядових членів партії почуття загального схвалення та необхідності очищення своїх рядів від чужого та випадкового елемента. Але не викликав. Тому що комуністам незабаром стало зрозуміло, що чищення переслідують не покращення якісного складу партії, а є інструментом цькування та порятунку від неугодних осіб. А на рівні низових організацій просто виконання плану, спущеного вищими партійними органами. У Кам’янському районі перші чистки пройшли 1929 року. За 10 років таким чином було прибрано з лав партії майже тисячу людей”.

 

Друга частина засідання краєзнавчого товариства стала незвичайною, тому що на нього було запрошено героя розділу однієї з останніх книг А.Слоневського “Історія в особах, або Портретна галерея Кам’янського-Дніпродзержинська” Леоніда Матвійовича Сіверова, людину неординарної долі.

Біографія Сіверова така, що історія його життя претендує більше, ніж на один розділ книги. 1948 року 16-річного юнака за крадіжку хліба посадили на 10 років (2 роки з яких він провів на “малолітці”). Після смерті Сталіна ув’язненим оголосили амністію, але через бунт на зоні в травні 1953 Сіверов не встиг вийти на волю. До того ж, після того, як Сіверова впіймали, йому додали ще 15 років. Але незважаючи на чверть століття, проведеного в катівні ГУЛАГу, Леонід Матвійович залишився порядною людиною. Після звільнення Леонід Матвійович Сіверов переїхав до нашого міста. “Поява такої людини в Дніпродзержинську не могла виявитися непоміченою у кримінальному середовищі, – пише О.Слоневський. – Йому робили “привабливі” пропозиції, але Леонід Матвійович відкидав їх з порога. Адже він не урка. Надивившись за своє життя на рецедивістів, він вважає, що їх не перевиховає ні в’язниця, ні проповідь, ні материнська любов. Це справжні звірі, гірші за звірів.

Сибіряк (псевдонім Л.М.Сіверова. – Прим. автора) розвивався як творча особистість. Писав вірші. Свої спогади про табори відтворив у виданій брошурі, яку подарував бібліотеці ім.Т.Г.Шевченка.

 

В.Куленко