В УКРАЇНІ ЗАВДЯКИ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ МОЖУТЬ З`ЯВИТИСЯ ПРИВАТНІ МІСТА ТА СЕЛА (відео)
Місцева владна «еліта» продає населені пункти з електоратом, наче худобою: В Україні завдяки децентралізації можуть з’явитися приватні міста та села
У 2016 році в Україні створили 184 об’єднані територіальні громади. У 2017-му планують створити стільки ж. Але поки місцеві люди сваряться і миряться, навколо кого об’єднуватись і кому довірити ділити гроші, до справи взялися ті, хто ні владу, ані гроші втрачати не хоче. Як під гаслом децентралізації село чи містечко можуть банально «приватизувати», ідеться в сюжеті програми ТСН, зазначають Патріоти України.
Децентралізація – реформа, яка повинна об’єднати, навпаки, розділила людей навпіл. А майбутні громади можуть перетворитися на платформу для вирішення бізнес-інтересів місцевих князьків. Переповнені садок та школа. Без нормальної лікарні та транспортного сполучення. Невеличке село Сичавка на півдні Одещини, як і більшість сіл в Україні, – доволі занедбане. Саме для них і придумали децентралізацію, аби жити стало краще, комфортніше. Аби гроші залишалися тут, на місцях і йшли на потреби громади. “Ми хочемо, щоб село було зразкового порядку”, – говорить голова села Сичавка Валентина Попоніна. Проте Сичавка не може визначитися, в якій громаді їй бути – Южненській чи Визирській. Ця ситуація вийшла занадто заплутаною і насправді нагадала сватання. Саме село – це наречена. А з нею завдяки децентралізації хочуть бути “навіки разом” пани Южного та Визирки. І кожен хоче зробити центр громади – у себе. До Южного їхати менше, ніж 5 хвилин. Натомість до Визирки діставатися втричі довше. І тут виникає ще одна проблема – прямого автобусного сполучення між Сичавкою та Визиркою немає.
На перший погляд, і вирішувати нічого. В Южному працюють 70% мешканців Сичавки та користуються усіма послугами – платно, бо вважаються немісцевими. Середньомісячна зарплата в місті – понад 11 тисяч гривень. Тут уся інфраструктура – на найвищому рівні, зокрема, школи, садки, лікарні, автовокзал, спортивний комплекс, палац культури. Місто розбудовується, але обмежено територією. “Сичавка при тих умовах може розвиватися ще більше, ніж Южне. Там є території, де можна сьогодні будувати промислові підприємства, інфраструктуру, спортивні стадіони – ми би побудували спортивний стадіон, але в нас немає такої землі. Наприклад, в нас сьогодні відпрацьовуються інвестиції на будівництво яхт-клубу, марини, із готелями тощо. 200 мільйонів євро інвестицій”, – говорить Южненський міський голова Володимир Новацький. Хіба може конкурувати з такими шикарними пропозиціями інший претендент – Визирка. По-перше, це село, яке страждає від тих же проблем, що й Сичавка – переповнені школа та дитячий садок. Тут немає нормальної лікарні.
По-друге, приєднати до себе хоче більший населений пункт за чисельністю, ніж той, яким керує сам. Але в цієї пропозиції є друге дно. “Ми розташовані в центрі цієї громади – це раз. І по-друге, це на нашій території розташовані підприємства, які дають вагомий внесок”, – говорить Визирський сільський голова Олександр Токменінов. Вибори об’єднаної територіальної громади у Сичавці завершилися несподіванкою і розділили село навпіл. Селяни Сичавки тричі проводять опитування – за Южне завжди більшість. Зібрали навіть підписи, майже дві третини, більше 900 – за об’єднання з містом. Вибір – очевидний.
Аж раптом на таємному голосуванні наприкінці жовтня результат приголомшує. Центром об’єднаної громади стає маленька Визирка. Село вибухає. Доходить навіть до перекриття автотрас. Селяни починають з’ясовувати, що сталося і діляться на ворожі табори. Градус усе вище. Незважаючи на відеокамеру, ледь не повбивали одне одного. То в чому ж причина такого дивного вибору? Варто поглянути на карту або злетіти квадрокоптером. Сичавка, яка буквально зливається з Южним, має дорогі та нерозвинені землі біля моря – близько 10 кілометрів прибережної зони. Золоті гектари і є предметом спору між Визиркою та Южним, а фактично Одеським припортовим заводом. Бо до 1995 року все місто було власністю ОПЗ. А з іншого боку – Визирками, а фактично компанією ТІС, найбільшим портовим оператором України. ТІС є головним наповнювачем бюджету і маленького села, і цілого району. І поки ОПЗ хворіє на приватизацію, що раз за разом провалюється, Южне програє битву, а ТІС виявився спритнішим.
Засновником портового гіганта ТІС є Олег Кутателадзе, вплив якого на місцеву владу важко переоцінити.Тож у разі об’єднання Сичавки саме з Визиркою для ТІСу відкриються нові горизонти – їм дуже потрібні землі для розвитку своїх потужностей. І головне – без конкуренції, як вже діє у Визирці. Депутат Лиманської районної ради Сергій Кривенко говорить, що вісім із 15 сільських депутатів офіційно працюють у ТІС. А тому й рішення ухвалюють на користь цього підприємства. Голова Визирки цього впливу навіть і не приховує і говорить, що завдяки підприємствам, розташованим у порто-промисловій зоні, фінансується 60% бюджету району. Децентралізація може мати зворотній бік – населені пункти можуть буквально приватизовувати. А гроші, як відомо, це визначальний фактор.
До прикладу в Лиманському районі Одещини є фонд допомоги – з нього виділяють кошти в екстрених випадках. Наприклад, онкохворим та АТОвцям – переважно від 500 до 1000 грн. Аж раптом в документі є “аномальні” виплати у 5 разів більші – до 5 тис. грн. Щонайменше 15 людей з цих списків – агітатори за об’єднання з Визиркою. Зокрема, гроші отримали члени виборчої комісії чи, наприклад, дочка та племінниця секретаря сільської ради Сичавки.
“Це моя дитина. Так, вона звернулася, вона вчиться і живе в місті Одесі. І така склалася ситуація, що їй потрібні були ті гроші”,- пояснює секретар Сичавської сільської ради Тетяна Ліннікова. Ну, в принципі, гроші потрібні всім, але отримали їх лише якісь спеціальні люди. Адміністрація Лиманського району, куди ми пішли (бо вона курує цей фонд) звісно, всякий зв’язок виплат з виборами відкидає.
Підкуп це чи ні – вирішить суд. Позов вже подано. Та біда в іншому. Виявився якийсь несподівано зловісний мотив у формуванні нових громад в Україні. Фактично – приватизація населених пунктів. В Україні завдяки децентралізації можуть з’явитися приватні міста та села. Наразі вже стає зрозуміло, що жахачки про викуп територіальних громад, така собі корпоративна децентралізація, – це вже не видумки. Варіант Сичавки – один із прикладів. Доля “нареченої” вирішиться вже найближчим часом – на засіданні обласної ради. Та й це – не остаточний варіант. Бо є ще “батько” – Кабмін, який як скаже, так і буде.
Джерело http://zolotislova.blogspot.com/2017/01/blog-post_793.html
